отрута

Матеріал з Вікісловника

Українська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. отру́та отру́ти
Р. отру́ти отру́т
Д. отру́ті отру́там
З. отру́ту отру́ти
Ор. отру́тою отру́тами
М. отру́ті отру́тах
Кл. отру́то* отру́ти*

от-ру́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -трут-; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: [oˈtrutɐ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. речовина, здатна спричинити отруєння живого організму або його смерть [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. перен. хтось або щось, що нестримно вабить до себе, позбавляючи спокою [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. перен. хтось або щось, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен. злість, ненависть [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів


Джерела[ред.]