паморочити голову

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Тип та синтаксичні властивості[ред.]

[[|]] [[|]]

Усталене словосполучення ([[]]). Ужиток: як .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. ◆ Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка).
  2. (кому) Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. ◆ — Що з тобою сталося, Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський).
  3. (чим) Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. ◆ — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями, .. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]