паморочити голову

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

па-мо-ро́-чи-ти го́-ло-ву

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка).
  2. (кому) зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. ◆ — Що з тобою сталося, Тетяно?… Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський).
  3. (чим) зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. ◆ — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями, …не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]