покмітити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док. перех. діал. зауважити, помітити, взяти на замітку. ◆ Дмитро покмітив, що дівчина за часто на нього споглядає, що паленіє, коли його побачить, що поводиться супротив нього несміло. Bohdan Z. I︠A︡kymovych, Zori︠a︡na Hrenʹ, Oleksandr Sedli︠a︡r. Andriy Chaikovskyi--memoirs, letters, studies. 2002, 304
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів’я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |