покмітити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- док. перех. діал. зауважити, помітити, взяти на замітку. ◆ Дмитро покмітив, що дівчина за часто на нього споглядає, що паленіє, коли його побачить, що поводиться супротив нього несміло. Bohdan Z. I︠A︡kymovych, Zori︠a︡na Hrenʹ, Oleksandr Sedli︠a︡r. Andriy Chaikovskyi--memoirs, letters, studies. 2002, 304
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |