попросту
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
по́п-рос-ту
Прислівник; незмінний.
Префікс: по-; корінь: -прост-; закінчення: -у.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [≈ 1] ◆ Гринь швидко потоваришував з усіма місцевими, з ким треба — випив могорич, а з ким ні – попросту ручкався. Джерело — Хімич М. Повернення Гриня. ◆ Багато хто роботу в рідній державі нині починає вважати справжнім благом, бо й соціальний пакет діє і попросту — ти вдома.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |