Українська

по-тро́-ху
Прислівник, означальний, міри та ступеню; незмінний.

Префікс: по-; корінь: -трох-; закінчення: -у.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Чи не зникає потроху ця дивовижна традиція — славити піснями госпордарів? Джерело — (з газети). ◆ В повітрі вже потроху відчувається новорічний настрій, дітлахи пишуть листи Святому Миколайчику.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)