путівцем
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]пу-тів-це́м
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.
Корінь: -пут-; суфікси: -ів-ц-ем.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- дорогою, путтю. ◆ Джип із вимкненими фарами котив путівцем. Джерело — Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |