путівцем

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

пу-тів-це́м
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.

Корінь: -пут-; суфікси: -ів-ем.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дорогою, путтю. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Джип із вимкненими фарами котив путівцем. Джерело — Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар».

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]