родовий відмінок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Тип та синтаксичні властивості[ред.]

[[|родовий]] [[|відмінок]]

Усталене словосполучення ([[]]). Ужиток: як .

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
  1. Родовий відмінок прикметника та інших слів прикметникового типу — залежна від родового відмінка іменників і уз­годжувана з ним грамема у функції означен­ня, яка входить у парадигму однини та множи­ни з відповідною сукупністю закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
  1. В іменнику родовий відмінок зде­більшого зумовлений дериваційним відношенням між відмінками або валентністю предиката, а в словах прикметникової морфолологічно природи — відмінковою формою опорного іменника. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Етимологія[ред.]

Родовий відмінок або ґенетив (лат. genetivus)

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]