відмінок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	відмі́нок	відмі́нки
Р.	відмі́нку	відмі́нків
Д.	відмі́нкові відмі́нку	відмі́нкам
З.	відмі́нок	відмі́нки
Ор.	відмі́нком	відмі́нками
М.	відмі́нкі	відмі́нках
Кл.	відмі́нку*	відмі́нки*

від-мі-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: від-; корінь: -мін-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА: [vidˈminok]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. грам. категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: відмінювання прикметники: відмінковий дієслова: відмінювати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: case (en) Німецькаde: Fall (de) Російськаru: падеж (ru) чол. Французькаfr: cas (fr) Шведськаsv: kasus (sv)

Джерела

• Словник УЛІФ: відмінок