руці

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

руці́ I[ред.]

ру-ці́

  • форма давального чи місцевого відмінка однини іменника рука
Руці

ру́ці II[ред.]

ру́-ці

  • розм., діал. форма називного чи знахідного відмінка двоїни іменника рука ◆ Віл не знав, що робити й кого слухати. Дві руці тягли його за роги, неначе хотіли роздерти йому голову. І. С. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім'я», 1878 р.

ру́ці III[ред.]

ру́-ці

  • форма родового, давального, орудного чи місцевого відмінка однини іменника руця

ру́ці IV[ред.]

ру́-ці

  • форма називного чи знахідного відмінка множини іменника руця