рука

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. рука́ ру́ки
Р. руки́ рук
Д. руці́ рука́м
З. ру́ку ру́ки
Ор. руко́ю рука́ми
М. руці́ рука́х
Кл. ру́ко* ру́ки*

ру-ка́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*f'.


Корінь: -рук-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. ◆ немає прикладів застосування.
  2. частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців; кисть. ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. складова частина якого-небудь предмета, що зовнішнім виглядом або функцією подібна до верхньої кінцівки людини. ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. слід, результат чиєї-небудь діяльності. ◆ немає прикладів застосування.
  5. перен. манера писання, почерк. ◆ немає прикладів застосування.
  6. перен., розм. впливова людина, яка може, здатна захистити, підтримати і т. ін. кого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  7. перен. згода на шлюб, на одруження. ◆ Попросити руки дівчини.

Синоніми[ред.]

  1. кисть
  2. манера, почерк

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. кінцівка
  2. захоплювач, частк. маніпулятор
  3. воля, повеління
  4. письмо
  5. верховода (порівн. руководитель)
  6. контракт

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

  • Іфкуїль

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, жіночий рід.

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. рука (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. рука́ ру́ки
Р. руки́ ру́к
Д. руке́ рука́м
З. ру́ку ру́ки
О. руко́й рука́ми
П.
М. руке́  —

ру-ка́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3f'.


Корінь: -рук-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. рука (аналог. укр. слову 1) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. часть тела

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??