сповна
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
спов-на́
Прислівник, означальний, міри та ступеню; незмінний.
Префікс: с-; корінь: -повн-; суфікс: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [spɔu̯ˈnɑ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- повною мірою. ◆ Галина Іванівна Романенко народила й виховала п’ятьох дітей, тож зазнала материнського щастя сповна.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |