стиха

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

стиха I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

сти́-ха
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: с-; корінь: -тих-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прислівник до [[]] [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]

стиха́ II[ред.]

сти-ха́

  • форма теперішнього часу третьої особи однини дійсного способу дієслова стиха́ти

◆ Хай у житті Вашім завжди буде літо,//А якщо осінь, то тільки золота.//Нехай у гості їдуть завжди діти,//Хай сміх і радість на подвір’ї не стиха!