Українська
[ред.]

стиха I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

сти́-ха
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: с-; корінь: -тих-; закінчення: -а.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈstɪxɐ]
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

прислівник до [[]] ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Джерела[ред.]

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

морфологію
вимову
семантику
етимологію
переклад

(Див. Вікісловник:Довідка).

стиха́ II[ред.]

сти-ха́

форма теперішнього часу третьої особи однини дійсного способу дієслова стиха́ти

◆ Хай у житті Вашім завжди буде літо,//А якщо осінь, то тільки золота.//Нехай у гості їдуть завжди діти,//Хай сміх і радість на подвір’ї не стиха!

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

Українська[ред.]