ув
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ув
Прийменник. Уживається зазвичай перед словами, що починаються на голосний й після слів, що закінчуються на приголосний.
Вимова[ред.]
МФА: [ʊu̯]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. те ж саме, що в [≈ 1][≠ 1] ◆ — Ох, мені лишенько! — скрикнула Маруся й стрепенулась, як тая рибонька, ускочивши ув ятір. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, «Маруся», 1834 р. [СУМ-11] ◆ Петриків батько був ув економії за корівника, а мама за доярку. Остап Вишня, «Петрик, резеда та бариня», 1956 р. [СУМ-11] ◆ Христя придивилася: се ж баба Оришка. Вона, вона. Ув одній сорочці, розпатлана. Панас Мирний, «Повія», 1883—1884, 1928 р. [СУМ-11] ◆ Часто змальовує князів ув образі цієї істоти [вовкулаки] й автор «Слова о полку Ігоревім». В. Т. Скуратівський, «Русалії», 1993 р. (цитата з бібліотеки Google Книги)
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |