укірливо

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

у-кір-ли-во
Прислівник, обставинний, цілі; незмінний.

Префікс: у-; корінь: -кір-; суфікс: -лив; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — А минуле, що було тодї, як скоро ти оженив ся, як спас я тебе від смерти… памятаєш ? — спитав Гарасим, укірливо глянувши на Силу. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]