укірливо
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
у-кір-ли-во
Прислівник, обставинний, цілі; незмінний.
Префікс: у-; корінь: -кір-; суфікс: -лив; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ — А минуле, що було тодї, як скоро ти оженив ся, як спас я тебе від смерти… памятаєш ? — спитав Гарасим, укірливо глянувши на Силу. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |