фальш
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- підробка, обман, шахрайство. [≈ 1][≠ 1] ◆ — І я, братику, їду з тобою вчитися! — гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові.. — Одержав папірця без фальші! Михайло Стельмах, II, 1962
- удавання, нещирість, лицемірство. [≈ 2][≠ 2] ◆ У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш. Семен Журахович, Вечір.., 1958
- відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість. [≈ 3][≠ 3] ◆ В комедії.. накреслив п. Цеглинський.. людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до всякого фальшу та поверховості. Іван Франко, XVI, 1955 ◆ Пошуки своєї манери не сумісні з манірністю. Адже манірність не тільки туманить зміст, вона несе фальш, неприродність, кокетування словом. Літературна Україна, 1965
- неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. ◆ — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу. Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |