чулисьте

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: -чули-; закінчення: -сьте^?.

Вимова

• МФА: ['t͡ʃulɪsʲtɛ̝]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. незм. те ж саме, що ви чули. ◆ Владарю, чулисьте напевне, що тоді, як супротивитись належало біді, в отця мого зійшлись поплічники і друзі — і мій збудили дух, що занепав у тузі. М. Т. Рильський, «Сід»

Етимологія

Від чути з додаванням енклітики -сьте від єсте.