чути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я чу́ю чу́в чу́тиму  —
Ти чу́єш чу́в
чу́ла
чу́тимеш чу́й
Він
Вона
Воно
чу́є чу́в
чу́ла
чу́ло
чу́тиме  —
Ми чу́єм(о) чу́ли чу́тимем(о) чу́ймо
Ви чу́єте чу́ли чу́йте
Вони чу́ють чу́ли чу́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. чу́ючи
Дієприсл. мин. ч. чу́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

чу́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -чу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

не хочу цього чути

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]