Перейти до вмісту

чути

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я чу́ю чу́в
чу́ла
чу́тиму  —
Ти чу́єш чу́в
чу́ла
чу́тимеш чу́й
Він
Вона
Воно
чу́є чу́в
чу́ла
чу́ло
чу́тиме  —
Ми чу́єм(о) чу́ли чу́тимем(о) чу́ймо
Ви чу́єте чу́ли чу́йте
Вони чу́ють чу́ли чу́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. чу́ючи
Дієприсл. мин. ч. чу́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

чу́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -чу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]