інколи

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

і́н-ко-ли
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.

Корінь: -інкол-; закінчення: -и.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що іноді; часом ◆ Любітеся, брати мої, Украйну [Україну] любіте… І мене в неволі лютій Інколи згадайте (Т. Шевченко ) ◆ Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки М. Коцюбинський ◆ Широкі південні вікна освітлювали тільки коридор, де інколи походжав наглядач, зазираючи у вічка окутих залізом дверей камер, що прилягали до північної сторони Б. Антоненко-Давидович ◆ Інколи неприємна дрібниця, якщо її весь час підкреслювати, може перетворитися на вельми велике зло І. Багмут ◆ Очі Пантери примружені, проте інколи проблискують дві золотисті щілинки: тоді погляд Боввана зловісний і тривожний О. Бердник ◆ – Я дотримуюсь вашого погляду на цю босоту, що вошколубиться [юрмиться] внизу, але інколи на неї треба зважати І. Білик ◆ Інколи писанку видували, робили до неї крильця та дзьобик із паперу, підвішували на нитці до сволока або прилаштовували під образами. Вважалося, що це оберігає оселю від усякої нечисті та біди. ◆ В офіційно-діловій практиці немає дрібниць: інколи від правильного оформлення документа чи від успішно проведених переговорів з парт­нерами залежить доля розпочатої справи.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: иногда (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: інколи