*aščelь
 |
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики. |
Праслов’янська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]a-šče-lь
Відмінювання *aščelь (основа на -ĭ-, m)
| Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | *aščelь | *aščeli | *aščelьje, *aščel’e |
| Родовий | *aščeli | *aščelьju, *aščel’u | *aščelьjь |
| Давальний | *aščeli | *aščelьma | *aščelьmъ |
| Знахідний | *aščelь | *aščeli | *aščelі |
| Орудний | *aščeli, *aščelьmь | *aščelьma | *aščelьmі |
| Місцевий | *aščelі | *aščelьju, *aščel’u | *aščelьxъ |
| Кличний | *aščeli | *aščeli | *aščelьje, *aščel’e |
Вимова
[ред.]- МФА: [aʃʲt͡ʃʲɛlʲĭ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Ящір.
Похідні слова
[ред.]
- Західнослов’янські мови:
- Лужицькі:
- Верхньолужицька: ješćel
- Лужицькі:
Етимологія
[ред.]У разі, якщо перед нами не вторинний утвір від первісного псл. *aščerъ, то можна описати як рівнозначник до останнього, себто як похідне від основи псл. *aščer-, а саме: псл. *aščelь ← псл. *ask-ščel-, де перша складова належить до гнізда псл. *askъ, *askyni, а друга − до гнізда псл. *ščeliti «розколювати». До речи, і псл. *ščeliti є рівнозначник до псл. *ščeriti
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.