*askъ

Матеріал з Вікісловника
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

a-skъ

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. яма, отвір.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Похідні слова[ред.]

  • Західнослов’янські мови:
    • Лужицькі:
      • Нижньолужицька: jašk
    • Словацька: jask
  • Південнослов’янські мови:

Етимологія[ред.]

Єдина більш-менш розгорнута спроба етимології цієї основи як *ěsko- – перейшлий у стан прикметника дієприкметник, власне «видовбаний, пустий», від *ěz-k-o, споріднене до псл. *ězva. Укладачі ЭССЯ відтворюють псл. *аskъ, пов'язуючи його з псл. *askyni, а також беручи до уваги віддаленіший зв'язок із псл. *aščerъ. Можна подумати, що псл. *аskъ досить старе слово (з огляду на похідне псл. *askyni з доволі рідким суфіксом псл. *-yni). Етимологія далі неясна. Сумнівно можна об'єднати з нім. Asch, двн. *askyni «миска, посудина», якщо останнє етимологічно – «посудина з ясена».

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.