Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

a-če

Вимова[ред.]

МФА: [a tʃʲɛ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

сполучник хоч, проте.

Аналогічні форми[ред.]

*a či.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Похідні слова[ред.]

Церковнослов’янська: ѩче
Західнослов’янські мови:
- Лужицькі:
  - Нижньолужицька: ac (aškoli)
- Старопольська: acz
  - Польська: acz (aczkolwiek)
- Словацька: ači
- Чеська: ač (ačkoli, ačkoliv)
Південнослов’янські мови:
- Болгарська: а че
- Словенська: ače
Східнослов’янські мови:
- Давньоруська: аче
- Російська: ач
- Українська: ачей

Етимологія[ред.]

Доцільно вести мову саме про сполуку *а і *čе, а не про слово *аčе. Сполучник, похідний від псл. *a і давньої енклітики займенникового походження псл. *če. Споріднене з лат. atque, adque.

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.

Невідома[ред.]