*a

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома

Морфологічні та синтаксичні властивості

a

Вимова

• МФА: [a]

Семантичні властивості

Значення

1. сполучник а, але.

Похідні слова

• Праслов’янська: *a bo, *a by, *a če, *a ono, *a le, *a li, *a ni, *a si, *a se, *a ti, *a to, *a že
• Західнослов’янські мови:
  • Лужицькі:
    • Верхньолужицька: a
    • Нижньолужицька: a
  • Моравська: ja
  • Польська: a
  • Словацька: a
  • † Словінська: a
  • Чеська: a
• Південнослов’янські мови:
  • Старослов’янська:

    Кирилиця: а

  • Болгарська: а
  • Македонська: а
  • Сербохорватська:

    Кирилиця: а

  • Словенська: a
• Східнослов’янські мови:
  • Давньоруська: а
  • Білоруська: а
  • Російська: а
  • Українська: а

Етимологія

Сполучник *а зазвичай пояснюють із відмінкової форми займенникової основи іє. *е-/о-, при чому відтворюють псл. *a ← піє. *ēd/*ōd. Маретич пояснює з займенникової основи i̯о- (звідки ja → a в умовах сандгі).

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.