*a

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Asterisk.svg
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

a

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сполучник а, але.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Похідні слова[ред.]

  • Праслов’янська: *a bo, *a by, *a če, *a ono, *a le, *a li, *a ni, *a si, *a se, *a ti, *a to, *a že
  • Західнослов’янські мови:
    • Лужицькі:
      • Верхньолужицька: a
      • Нижньолужицька: a
    • Моравська: ja
    • Польська: a
    • Словацька: a
    • † Словінська: a
    • Чеська: a
  • Південнослов’янські мови:
    • Старослов’янська:
      Кирилиця: а
    • Болгарська: а
    • Македонська: а
    • Сербохорватська:
      Кирилиця: а
    • Словенська: a
  • Східнослов’янські мови:
    • Давньоруська: а
    • Білоруська: а
    • Російська: а
    • Українська: а

Етимологія[ред.]

Сполучник зазвичай пояснюють із відмінкової форми займенникової основи іє. *е-/о-, при чому відтворюють псл. *aпіє. *ēd/*ōd. Маретич пояснює з займенникової основи i̯о- (звідки jaa в умовах сандгі).

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.