німецька мова

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

ні-ме́-цька мо́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

• МФА : [nʲiˈmɛʦʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽] (одн.), [nʲiˈmɛʦʲkʲi ˈmɔwɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. мова німців, одна з германських мов, державна мова у Федеративній Республіці Німеччина, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
   ◆ Ретроспективно серед німецьких мов виокремлюють мови: давньоверхньонімецьку, середньоверхньонімецьку, ранньоверхньонімецьку та нововерхньонімецьку (сучасну німецьку мову). (З Вікіпедії)

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: lengua alemana, alemán Італійськаit: tedesco, lingua tedesca Англійськаen: German, the German language Німецькаde: die deutsche Sprache, Deutsch Російськаru: немецкий язык Французькаfr: l'allemand, langue allemande Шведськаsv: tyska (sv) спіль.