німецька мова
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА : [nʲiˈmɛʦʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽] (одн.), [nʲiˈmɛʦʲkʲi ˈmɔwɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мова німців, одна з германських мов, державна мова у Федеративній Республіці Німеччина, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
◆ Ретроспективно серед німецьких мов виокремлюють мови: давньоверхньонімецьку, середньоверхньонімецьку, ранньоверхньонімецьку та нововерхньонімецьку (сучасну німецьку мову). (З Вікіпедії)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |