Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Морфологічні та синтаксичні властивості

a-vě

Вимова

- МФА: [avɛ̃]

Семантичні властивості

Значення

явно.

Похідні слова

Церковнослов’янська: ѩвѣ
Південнослов’янські мови:
- Старослов’янська:
  Кирилиця: авѣ
- Болгарська: аве, яве
- Македонська: jаве
- Сербохорватська:
  Латиниця: jáve

Етимологія

Правильніше за все розуміти псл. *avě як форму давально-місцевого відмінка від псл. *ava, що стала прислівником. Але хибно зводити псл. *avě лише до відмінкової форми, адже давно визно спорідненість із дінд. āvíḥ, Шаблон:lang-ava «відкрито». Можемо також говорити про спільний прислівник для слов'янських та індо-іранських мов піє. *āu̯is, *ău̯ēis, звідки також лат. audiō «слухати, чути». Оскільки зазвичай мусимо вести розмову саме про основу на -і-, то можна припустити пізню появу псл. *ava

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.