*bordy

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома

Морфологічні та синтаксичні властивості

bor-dy

Відмінювання *bordy (основа на -ū-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*bordy	*bordъvi	*bordъvi
Родовий	*bordъve	*bordъvu	*bordъvъ
Давальний	*bordъvi	*bordъvьmа, *bordъvamа	*bordъvьmъ, *bordъvamъ
Знахідний	*bordъvь	*bordъvi	*bordъvi
Орудний	*bordъvьjǫ, *bordъvljǫ	*bordъvьmа, *bordъvamа	*bordъvьmі, *bordъvamі
Місцевий	*bordъve	*bordъvu	*bordъvьхъ, *bordъvaхъ
Кличний	*bordy	*bordъvi	*bordъvi

Вимова

• МФА: [bɔrdɨ]

Семантичні властивості

Значення

1. сокира

Похідні слова

• Церковнослов’янська: брадва
• Західнослов’янські мови:
  • † Полабська: bordåińa
• Південнослов’янські мови:
  • Старослов’янська:

    Кирилиця: брады

  • Болгарська: брáдва, брáдба
  • Македонська: брадва, брáдва
  • Сербохорватська:

    Кирилиця: брȁдва

    Латиниця: brȁdva

  • Словенська: brȃdlja, bradva

Етимологія

Запозичено з германських мов — *bardō, що сягає *bʰordʰūs. Думка про запозичення з германських мов зберігає свою актуальність, бо спирається на ймовірне запозичення особливої ​​реалії – сокири з подовженим, «бородатим» лезом.

Джерела

• Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1975. Выпуск 2: *bez — *bratrъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1975. — 239 с.
• Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Чередования. Именные основы. — М.: Наука, 1974.