сокира

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	соки́ра	соки́ри
Р.	соки́ри	соки́р
Д.	соки́рі	соки́рам
З.	соки́ру	соки́ри
Ор.	соки́рою	соки́рами
М.	соки́рі	соки́рах
Кл.	соки́ро*	соки́ри*

со-ки́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сокир-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [sɔˈkɪrɐ] (одн.), [sɔˈkɪre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. знаряддя для рубання і тесання. ◆ З ранку й до ночі… стукотіли по всьому містечку сокири теслярів. Олесь Гончар ◆ Окрім скрині 【при збирання скрині молодого】 з собою брали символічну сокиру, молоток та гвіздки.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• гострити сокиру
• знайти сокиру за лавкою
• знайти сокиру під лавкою
• класти під сокиру
• нагострювати сокиру
• підіймати сокиру
• підставляти себе під сокиру
• покласти під сокиру
• точити сокиру
• хоч сокиру вішай
• як сокирою рубати

Прислів'я та приказки

• не взявшись до сокири — не зробиш хати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: axe Французькаfr: hache

Посилання

• Український лінгвістичний портал

Джерела

• Словник УЛІФ: сокира