*kony

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Походження

Запозичено з д.-в.-нім. channa, ср.-в.-нім. kanne. Уходження в давню парадигму відмінювання на -ū-, скоріше, уторинне й навряд було де повним у тому смислі, що початковішими могли бути зовнішні форми штибу *kon(ъ)va, де змінна послідовність звуків -nv- — лише спосіб передати иншомовну сполуку -nn-. Автори ЭССЯ пробно зіставили стсл. конобъ і споріднені слова з псл. *kony.

Іменник

ім.ж. *kony, род. в. -nъve.

1. глечик, ведро

Відмінювання *kony (основа на -ū-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*kony	*konъvi	*konъvi
Родовий	*konъve	*konъvu	*konъvъ
Давальний	*konъvi	*konъvьmа, *konъvamа	*konъvьmъ, *konъvamъ
Знахідний	*konъvь	*konъvi	*konъvi
Орудний	*konъvьjǫ, *konъvljǫ	*konъvьmа, *konъvamа	*konъvьmі, *konъvamі
Місцевий	*konъve	*konъvu	*konъvьхъ, *konъvaхъ
Кличний	*kony	*konъvi	*konъvi

Споріднені слова

• Південнослов'янські мови:
  • Словенська: kȏnva
• Західнослов'янські мови:
  • Старопольська: konew
    • Польська: konewica, konewka, kunefka
  • Чеська: konev (род. в. -nve)
  • Словацька: kanva, konva
  • Нижньолужицька: kón
  • Словінська: kʷonäv (род. в. -nv́e)
• Східнослов'янські мови:
  • Давньоруська: коновь
  • Старобілоруська: конев
    • Білоруська: конаўка
  • Російська: коноб, конобь, коновка, конавка
  • Староукраїнська: конва, конобъ, коновка
    • Українська: конов, кінва, коновиця, Коновиця

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1983. Выпуск 10: *klepačь — *konь / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1983. — 198 с.