*kry
Праслов’янська
[ред.]Походження
[ред.]псл. *kry, *krъve відтворюють як піє. *krūs, *krŭu̯es, *krŭu̯ĭm (*krŭu̯ṃ) із чітким збереженням давньої гетероклізи «наз. відм./непр. відм.», що дає змогу одним говорити про слов'янське слово як ім'я на -ū(у)-, а іншим засвідчувати тут відміну по парадигмі на шелестівку. Якщо згадувати і.-є. відповідності, то найближчим до слов'янського слова виявляєтья ав. xrū- «криваве, сире м'ясо» (тут відповідність у вокалізмі наз. відмінку й у роді), ав. xrvi-dru «той, хто має криваве дерево (зброю)», із вокалізмом *kruu̯- непр. відмінків і навіть із помітним переходом основи на шелестівку в основу на -ĭ-. Утім, тип відмінювання *krūs, *kruu̯оs як, видимо, давній знаходимо серед залишків не тільки для слов'янських і іранських мов, але й для кельтських (пор. ірл. crú, род. в.: cráu, cró), У свою чергу слідами і.-є. -r/n- гетероклізи є лат. cruor «витікава кров», видимо, з етимологічним -r у кінці, а не з *kreu̯-ōs, що підтверджує й форма лат. cruentus (← піє. *kruu̯ṇt-) «кривавий, скривавлений», тотожня ав. xrvant- «жах». Це так само підтверджує парадигма гр. κρέας, род. в.: κρέατος (← піє. *krеu̯-ṇt-) «м'ясо». Не випадкова через це наявність прикметника на -r- (пор. дінд. krūrá- «кривавий, жостокий», ав. xrūra- «те саме»), яка вся разом складається в залишки розвиненої гетероклітичної парадигми *krūr/*kruu̯ṇtos (поряд із иншою, уже згаданою вище парадигмою *krūs/*kruu̯os). Укупі з цим представлено апофонійні й словотвірні форми, що перебувають начебто обіч від розібраних, уключно з псл. *kry, *krъve «кров», дінд. kravís, kravyám «сире м'ясо», д.-прус. krawian, лит. kraũjas «кров», яким притаманні приєднані наростки -і-, -i̯о- до кореня в ступені *krou̯-. Принагідно це слід стверджувати саме щодо дінд. kravís, яке продовжує *krou̯-і- (або *krеu̯-і-) із названим словотвірним формантом, що видно з подальшого розширення дінд. kravyám, тоді як зазвичай дінд. kravís тлумачать як форму із залишком ларингального і ← ə, об'єднуючи його з гр. κρέας навколо особливого *krеu̯əs-, хоча тут представлено випадок словотвірного, а не фонетичного розвитку, отож форми дінд. kravís і гр. κρέας безпосередньо одну з иншою не пов'язано.
Сказане приблизно окреслює коло споріднених форм — сюди ж: лат. crūdus «сирий», двн. hrō, англ. raw «те саме».
Потребує зауваг відтворення семантики псл. *kry, *krъve. Передусім нерозривний зв'язок із сирим м'ясом в і.-є. відповідностях дозволяє говорити тільки про витікаву кров, а не про згорнену, тому помилкою є відтворювати значення «загускла, густа, згорнена кров». Мабуть, не випадково піє. *kru- «витікава кров» утворює риму з піє. *sru- «текти, струмувати».
Іменник
[ред.]Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *kry | *krъvi | *krъvi |
Родовий | *krъve | *krъvu | *krъvъ |
Давальний | *krъvi | *krъvьmа, *krъvamа | *krъvьmъ, *krъvamъ |
Знахідний | *krъvь | *krъvi | *krъvi |
Орудний | *krъvьjǫ, *krъvljǫ | *krъvьmа, *krъvamа | *krъvьmі, *krъvamі |
Місцевий | *krъve | *krъvu | *krъvьхъ, *krъvaхъ |
Кличний | *kry | *krъvi | *krъvi |
Споріднені слова
[ред.]- Старослов'янська: кръвь (род. в. кръвє)
- Західнослов'янські мови:
- Південнослов'янські мови:
- Східнослов'янські мови:
Джерела
[ред.]Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1987. Выпуск 13: *kroměžirъ — *kyžiti / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1987. — 285 с.