meinen

Німецька

Морфосинтаксичні ознаки

1 особа, однина (ich)	1 особа, множина (wir)
meine	meinen
2 особа, однина (du)	2 особа, множина (ihr)
meinst	meint
3 особа, однина (er, sie, es)	3 особа, множина (sie)
meint	meinen
претерит	meinte
Дієприкметник II	gemeint
Ум. спосіб	meinte
Наказ., однина	mein
Наказ., множина	meint
Допоміжне дієслово	haben

mei-nen

Дієслово, слабе.

Корінь: -mein-; закінчення: -en

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. думати; мати на увазі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: Meinung

Етимологія

Від д.-в.-нім. meinen, далі від прагерм. *mainijaną «мати на увазі; думати». Пор.: англ. mean, нідерл. menen, данськ., норв. mene, шв. mena, ісл. meina. Далі відноситься до праіндоєвр. *meyn-, відки д.-ірл. mían «хотіти, бажати»