думати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ду́маю ду́мав ду́матиму  —
Ти ду́маєш ду́мав
ду́мала
ду́матимеш ду́май
Він
Вона
Воно
ду́має ду́мав
ду́мала
ду́мало
ду́матиме  —
Ми ду́маєм(о) ду́мали ду́матимем(о) ду́маймо
Ви ду́маєте ду́мали ду́майте
Вони ду́мають ду́мали ду́матимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ду́маючи
Дієприсл. мин. ч. ду́мавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ду́-ма-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -дум-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. без додатка розмірковувати над чим-небудь; мислити [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. про кого/що, за кого/що спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Часом я думаю про смерть, як про якусь гарну жінку. З листа Василя Стефаника до Ольги Кобилянської
  3. зі спол. що // на кого вважати винним, підозрювати кого-небудь у чомусь [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. у знач. вставн. сл. вказує, кому належить думка [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. з інфін. мати намір, збиратися робити що-небудь [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
  6. за кого/що турбуватися, піклуватися про кого-, що-небудь [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: думати
  • Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.