думати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я ду́маю ду́мав ду́матиму -
Ти ду́маєш ду́мав
ду́мала
ду́матимеш ду́май
Він
Вона
Воно
ду́має ду́мав
ду́мала
ду́мало
ду́матиме -
Ми ду́маєм(о) ду́мали ду́матимем(о) ду́маймо
Ви ду́маєте ду́мали ду́матимете ду́майте
Вони ду́мають ду́мали ду́матимуть -
Дієприкм. тепер.
Дієприкм. мин.
Дієприсл. тепер. ду́маючи
Дієприсл. мин. ду́мавши
Дієприкм. пасивн.

ду́-ма-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 1a.

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. без додатка розмірковувати над чим-небудь; мислити ◆ немає прикладів застосування.
  2. про кого/що, за кого/що спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь ◆ Часом я думаю про смерть, як про якусь гарну жінку. З листа Василя Стефаника до Ольги Кобилянської
  3. зі спол. що // на кого вважати винним, підозрювати кого-небудь у чомусь ◆ немає прикладів застосування.
  4. у знач. вставн. сл. вказує, кому належить думка ◆ немає прикладів застосування.
  5. з інфін. мати намір, збиратися робити що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  6. за кого/що турбуватися, піклуватися про кого-, що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. мислити, розмірковувати, роздумувати, думати-гадати, міркувати, мізкувати, метикувати, кмітувати, гадкувати

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • думати надвоє
  • купець, який не думає платити, не дуже дбає за торг і ціну
  • не довго думаючи/думавши
  • не думавши, не гадавши
  • не думати, не гадати

Споріднені слова[ред.]

  • іменники: дума, дум, думайло (дивак, фантазер), думець (іст. член думи), думець (мислитель), думка, думця́ (порадник), бездум'я, ви́дум, ви́думця, видумщик, задум, задума, недоду́ма, по́дум, по́думка, при́думи, ро́здум, розду́ма, розду́мка, розду́м'я,

саме), підки́дач (той, хто підкидає), підкида́чка, пі́дкидок, пі́дки́дьок, підкидча́та (малі

  • прикметники: думли́вий, ду́мний (див. задумливий), думова́тий (див. вдумливий), д́умський, ду́мчий (ідейний; з фантазією), вдумливий, розду́мливий
  • вигук: думай, думайте, думаймо


Етимологія[ред.]

??


Переклади[ред.]

denken → de think → en pensar → es думать → ru

Джерела[ред.]

  • Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.