думати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я ду́маю ду́мав ду́матиму
Ти ду́маєш ду́мав
ду́мала
ду́матимеш ду́май
Він
Вона
Воно
ду́має ду́мав
ду́мала
ду́мало
ду́матиме
Ми ду́маєм(о) ду́мали ду́матимем(о) ду́маймо
Ви ду́маєте ду́мали ду́матимете ду́майте
Вони ду́мають ду́мали ду́матимуть
Дієприсл. тепер. ду́маючи
Дієприсл. мин. ду́мавши

ду́-ма-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 1a.

Корінь: -дум-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. без додатка розмірковувати над чим-небудь; мислити [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. про кого/що, за кого/що спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Часом я думаю про смерть, як про якусь гарну жінку. З листа Василя Стефаника до Ольги Кобилянської
  3. зі спол. що // на кого вважати винним, підозрювати кого-небудь у чомусь [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. у знач. вставн. сл. вказує, кому належить думка [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. з інфін. мати намір, збиратися робити що-небудь [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
  6. за кого/що турбуватися, піклуватися про кого-, що-небудь [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.