Перейти до вмісту

meu

Матеріал з Вікісловника

Румунська

[ред.]

Прикметник

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

meu

Прикметник., присвійний. Жін.р. mea, мн. чол. mei, мн. жін. mele.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. мій (як визначник для іменника) ◆ Cartea mea e bună. — Моя книжка гарна.

Займенник

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Займенник., присвійний. Використовується з присвійним артиклем: чол. р. al meu, жін.р. a mea, мн. чол. ai mei, мн. жін. ale mele.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. мій (самостійно) ◆ A cui e cartea aceasta? - A mea. — Чія це книжка? - Моя.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від лат. meus

Джерела

[ред.]