mianownik

Польська

Морфосинтаксичні ознаки

mianownik

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова

• МФА: [mʲjãˈnɔvʲɲik]  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. називний відмінок, номінатив ◆ Mianownik jest formą wyrazu podawaną w słownikach.
2. матем. знаменник ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. nominatiwus, nominativus, nominatyw
2. dzielnik

Антоніми

1. -

Гіпероніми

1. przypadek

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова: mianować
• прислівники:

Етимологія

Від ?