mianownik

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Польська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

mianownik

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: [mʲjãˈnɔvʲɲik] Loudspeaker.png вимова?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. називний відмінок, номінатив ◆ Mianownik jest formą wyrazu podawaną w słownikach.
  2. матем. знаменник ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. nominatiwus, nominativus, nominatyw
  2. dzielnik

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

  1. przypadek

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова: mianować
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?