peuplé
Французька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
peu-plé
Прикметник.
Відмінювання: од. peuplé чол., peuplée жін.; мн. peuplés чол., peuplées жін.
Корінь: -peupl- ; закінчення: -é
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [pœ.ple], мн. [pœ.ple]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заселений, населений ◆ La région est très/peu peuplée. —Ця місцевість густонаселена/малонаселена. ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- —
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Дієприкметник минулого часу, чоловічий рід, однина, від peupler.