peuplé

Матеріал з Вікісловника

Французька
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

peu-plé

Прикметник.

Відмінювання: од. peuplé чол., peuplée жін.; мн. peuplés чол., peuplées жін.

Корінь: -peupl- ; закінчення:


Вимова[ред.]

  • МФА: одн. [pœ.ple], мн. [pœ.ple]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заселений, населений ◆ La région est très/peu peuplée. —Ця місцевість густонаселена/малонаселена. ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. habité, populeux

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Дієприкметник минулого часу, чоловічий рід, однина, від peupler.

Джерела[ред.]