Перейти до вмісту

заселений

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. засе́лений засе́лене засе́лена засе́лені
Р. засе́леного засе́леного засе́леної засе́лених
Д. засе́леному засе́леному засе́леній засе́леним
З. (іст./неіст.) засе́леного
засе́лений
засе́лене засе́лену засе́лених
засе́лені
О. засе́леним засе́леним засе́леною засе́леними
М. засе́леному
засе́ленім
засе́леному
засе́ленім
засе́леній засе́лених

за-се́-ле-ни·й

Дієприкметник, прикметникове відмінювання 1a.

Префікс: за-; корінь: -сел-; суфікс: -ен- ; закінчення: -ий


Вимова[ред.]

  • МФА: одн. [zɑ̽ˈsɛlɛ̝nɪi̯], мн. [zɑ̽ˈsɛlɛ̝nʲi]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. пас. мин. ч. до заселити ◆ Головань займав дві кімнати в густо заселеній квартирі. Микола Руденко, «Остання шабля», 1959 р. ◆ Знайти коня в цих рідко заселених горах було нелегко. Олесь Гончар, «Твори в двох томах, т. I», 1954 р.
  2. у знач. прикм. який має населення ◆ Юрба з навісним лементом жене Тірцу, аж поки та зникає з заселеного обшару. Леся Українка, «Твори в п'яти томах, т. II», 1951 р.

Синоніми[ред.]

  1. залюднений, населений, оселений, обселений, (гал.) замешканий

Антоніми[ред.]

  1. безлюдний, незаселений, пустий

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Похідне утворення від заселити, див.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]