Від нім.reiten «їздити верхи», далі зі прагерманської форми *ridan, від котрої також виникли д.-англ. ridan і англ. ride, д.-сканд. riða, др.-сакс. ridan, д.-фризьке rida, сер.-нідерл. riden, нідерл. rijden, д.-в.-нім. ritan, нім. reiten тощо; походить до праіндоєвр. *reidh-.
