ucho

Матеріал з Вікісловника

Польська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

u-cho

Іменник.

Корінь: -uch-; закінчення: -o

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вухо ◆ Izali ten, który szczepił ucho, nie słyszy? i który ukształtował oko, izali nie widzi? Biblia Gdańska, Księgi Psalmów, 94

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
  • зменш.-пестливі форми: uszko
  • ін. іменники: uszak, uszatek
  • прикметники: uszaty

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

  • Польсько-український словник: У 2-х томах (трьох частинах) / Редколегія: А. І. Генсьорський, Л. Л. Гумецька (головний редактор), І. М. Керницький та ін. — Київ: Вид. АН УРСР, 1958—1960. — Т. ІІ, част. ІІ - С. 206