гадюка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

га-дю́-ка

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: одн. [ɦɐdʲʊkɐ], мн. []

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. отруйна відносно невелика змія родини справжніх гадюк із плескатою округло-трикутною головою ◆ І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки Біблія. Пер. І. Огієнка [СУМ-20] ◆ Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить Л. Глібов [СУМ-20] ◆ Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі Ю. Яновський [СУМ-20] ◆ Гадюки харчуються переважно дрібними хребетними тваринами, яйцями птахів, комахами, малюсками з навч. літ. [СУМ-20] ◆ За народними віруваннями, гадюки, як і всі плазуни, належать до нечистих з газ. [СУМ-20] ◆ Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки М. Коцюбинський [СУМ-20]
2. перен., зневажл. про злу, підступну людину ◆ Ростуть мої близняточка, А я утішаюсь. І з лютою гадюкою Я знову кохаюсь Т. Шевченко [СУМ-20] ◆ Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт? Ю. Збанацький [СУМ-20]
   1. уживається як лайливе слово ◆ [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти! С. Васильченко [СУМ-20] ◆ – Чортові дуки-гадюки... Череду корів мають, а брата нещасного морять голодом Є. Кравченко [СУМ-20]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японськаja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5