Івануник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Івану́ник | Івануники |
Р. | Івануника | Івануників |
Д. | Івануникові Іванунику |
Івануникам |
З. | Івануника | Івануників |
Ор. | Івануником | Івануниками |
М. | Івану́никові, Івану́нику | Івану́никах |
Кл. | Іванунику | Івану́ники |
І-ва-ну́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Іван-; суфікси: -у-ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [iu̯ɐˈnunek] (одн.), [iu̯ɐˈnuneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |