Матеріал з Вікісловника

Зміст 1 Українська 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості 1.2 Вимова 1.3 Семантичні властивості 1.3.1 Значення 1.3.2 Синоніми 1.3.3 Антоніми 1.3.4 Гіпероніми 1.3.5 Гіпоніми 1.4 Споріднені слова 1.5 Етимологія 1.6 Переклад 1.6.1 частина мови 1.6.2 спеціальний знак

[ред.]

[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості

і·ме́н-ник

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.

[ред.] Вимова

МФА: []

[ред.] Семантичні властивості

[ред.] Значення

1. лінгв. самостійна частина мови, що означає назву предмета, поняття, явища ◆ немає прикладів застосування.
2. ювел. спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів

[ред.] Синоніми

[ред.] Антоніми

1. -
2. -

[ред.] Гіпероніми

1. частина мови, слово
2. знак

[ред.] Гіпоніми

[ред.] Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники: іменниковий
• дієслова:
• прислівники:

[ред.] Етимологія

Від ??

[ред.] Переклад

[ред.] частина мови

• англійська: noun, substantive
• вірменська:
• білоруська:
• болгарська:
• грецька:
• грузинська:
• есперанто:
• естонська:
• інтерлінгва:
• іспанська: sustantivo, nombre sustantivo
• італійська:
• каталонська:
• китайська:
• корейська:
• латинська:
• латиська:
• литовська:
• нідерландська:
• німецька: Substantiv, Hauptwort
• норвезька (букмол):
• польська:
• російська: существительное, имя существительное
• словацька:
• словенська:
• турецька:
• фінська:
• французька:
• чеська:
• шведська:
• японська:

[ред.] спеціальний знак

• англійська: stamp
• вірменська:
• білоруська:
• болгарська:
• грецька:
• грузинська:
• есперанто:
• естонська:
• інтерлінгва:
• іспанська:
• італійська:
• каталонська:
• китайська:
• корейська:
• латинська:
• латиська:
• литовська:
• нідерландська:
• німецька:
• норвезька (букмол):
• польська:
• російська: клеймо
• словацька:
• словенська:
• турецька:
• фінська:
• французька:
• чеська:
• шведська:
• японська: