Іполит
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Іполи́т | Іполи́ти |
| Р. | Іполи́та | Іполи́тів |
| Д. | Іполи́тові Іполи́ту |
Іполи́там |
| З. | Іполи́та | Іполи́тів |
| Ор. | Іполи́том | Іполи́тами |
| М. | Іполи́тові Іполи́ту |
Іполи́тах |
| Кл. | Іполи́ту | Іполи́ти |
І-по-ли́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Іполит-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ І нині його окрасою є розлогий дуб-трійня, насаджений в честь трьох синів Муравйова-Апостола: Сергія (його стратили, як одного з організаторів декабристського повстання), Матвія (заслали до Сибіру по тій же причині), Іполита (застрелився на місці поразки Чернігівського полку).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |