Іронька
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | І́ронька | І́роньки |
Р. | І́роньки | І́роньок |
Д. | І́роньці | І́ронькам |
З. | І́роньку | І́роньок |
Ор. | І́ронькою | І́роньками |
М. | на/у І́роньці | на/у І́роньках |
Кл. | І́ронько | І́роньки |
І́-ронь-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ір-; суфікс: -оньк; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське жіноче ім'я, варіант імені Ірина. ◆ Іра Будницька? Та невже оця тітонька — Іра Будницька? …Бідна Іронька! Анатолій Дімаров
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |