Бур’янчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Бур’янчу́к | Бур’янчуки́ |
Р. | Бур’янчука́ | Бур’янчукі́в |
Д. | Бур’янчуко́ві Бур’янчуку́ |
Бур’янчука́м |
З. | Бур’янчука́ | Бур’янчукі́в |
Ор. | Бур’янчуко́м | Бур’янчука́ми |
М. | Бур’янчуко́ві Бур’янчукі́ |
Бур’янчука́х |
Кл. | Бур’янчуку́ | Бур’янчуки́ |
Бур’-ян-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Бур’ян-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|