Вороничі

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — Воро́ничі
Р.  — Воро́ничів
Д.  — Воро́ничам
З.  — Воро́ничі
Ор.  — Воро́ничами
М.  — Воро́ничах
Кл.  — Воро́ничі*

Во-ро́-ни-чі

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Ворон-; суфікс: -ич; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. геогр. присілок села Яворів на Косівщині. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Два роки тому (2015.) в місцевому присілку Вороничі поселився гурт молодих натхненників. Джерело — ( з газети).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]