Киянець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Кияне́ць Киянці́
Р. Киянця́ Киянці́в
Д. Киянце́ві
Киянцю́ 		Киянця́м
З. Киянця́ Киянці́в
Ор. Киянце́м Киянця́ми
М. Киянце́ві
Киянцю́ 		Киянця́х
Кл. Киянцю́ Киянці́

Ки-я-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Кия-; суфікси: -н-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ —

Антоніми

  1. ↑ —

Гіпероніми

  1. ↑ прізвище

Гіпоніми

  1. ↑ —

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=Киянець&oldid=502104