Ковилін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Кови́лін | Кови́ліни |
Р. | Кови́ліна | Кови́лінів |
Д. | Кови́лінові Кови́ліну |
Кови́лінам |
З. | Кови́ліна | Кови́лінів |
Ор. | Кови́ліном | Кови́лінами |
М. | Кови́лінові Кови́ліну |
Кови́лінах |
Кл. | Кови́ліну | Кови́ліни |
Ко-ви́-лін
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ковил-; суфікс: -ін.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |