Коновалець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Конова́лець | Конова́льці |
Р. | Конова́льця | Конова́льців |
Д. | Конова́льцю Конова́льцеві |
Конова́льцям |
З. | Конова́льця | Конова́льців |
Ор. | Конова́льцем | Конова́льцями |
М. | Конова́льці Конова́льцеві Конова́льцю |
Конова́льцях |
Кл. | Конова́льцю | Конова́льці |
Ко-но-ва́-лець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Коновал-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|