Лисоконь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Лисоко́нь | Лисоко́ні |
Р. | Лисоко́ня | Лисоко́нів |
Д. | Лисоко́ню Лисоко́неві |
Лисоко́ням |
З. | Лисоко́ня | Лисоко́нів |
Ор. | Лисоко́нем | Лисоко́нями |
М. | Лисоко́ню | Лисоко́нях |
Кл. | Лисоко́ню | Лисоко́ні |
Ли-со-ко́нь
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Лисоконь-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Погляд зупинився на Борисові Лисоконю. Він сидів у першому ряду, уважно слухав товаришів, і очі його сяяли добротою. , ««Молодий комунар», № 164 (3923), 29.08.1987»
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |