Минів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Ми́нів | Ми́ніви |
| Р. | Ми́ніва | Ми́нівів |
| Д. | Ми́нівові Ми́ніву |
Ми́нівам |
| З. | Ми́ніва | Ми́нівів |
| Ор. | Ми́нівом | Ми́нівами |
| М. | Ми́нівові Ми́ніву |
Ми́нівах |
| Кл. | Ми́ніву | Ми́ніви |
Ми́-нів
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мин-; суфікс: -ів.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈmɪnʲiu̯] (одн.), [ˈmɪnʲiu̯e] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |