Моренець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Мо́ренець | Мо́ренці |
Р. | Мо́ренця | Мо́ренців |
Д. | Мо́ренцю Мо́ренцеві |
Мо́ренцям |
З. | Мо́ренця | Мо́ренців |
Ор. | Мо́ренцем | Мо́ренцями |
М. | Мо́ренці Мо́ренцеві Мо́ренцю |
Мо́ренцях |
Кл. | Мо́ренцю | Мо́ренці |
Мо́-ре-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мор-; суфікси: -ен-ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈmɔrenet͡sʲ] (одн.), [ˈmɔrenʲt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |