Прибитько
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Приби́тько | Приби́тьки |
| Р. | Приби́тька | Приби́тьків |
| Д. | Приби́тькові, Приби́тьку | Приби́тькам |
| З. | Приби́тька | Приби́тьків |
| Ор. | Приби́тьком | Приби́тьками |
| М. | Приби́тькові, Приби́тькі | Приби́тьках |
| Кл. | Приби́тьке | Приби́тьки |
При-би́ть-ко
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Прибитьк-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |